| | |
| хаба́рничати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хаба́рничати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хаба́рничаймо |
| 2 особа | хаба́рничай | хаба́рничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хаба́рничатиму | хаба́рничатимемо, хаба́рничатимем |
| 2 особа | хаба́рничатимеш | хаба́рничатимете |
| 3 особа | хаба́рничатиме | хаба́рничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хаба́рничаю | хаба́рничаємо, хаба́рничаєм |
| 2 особа | хаба́рничаєш | хаба́рничаєте |
| 3 особа | хаба́рничає | хаба́рничають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хаба́рничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хаба́рничав | хаба́рничали |
| жін. р. | хаба́рничала |
| сер. р. | хаба́рничало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хаба́рничавши |
