| | |
| хабарува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хабарува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хабару́ймо |
| 2 особа | хабару́й | хабару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хабарува́тиму | хабарува́тимемо, хабарува́тимем |
| 2 особа | хабарува́тимеш | хабарува́тимете |
| 3 особа | хабарува́тиме | хабарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хабару́ю | хабару́ємо, хабару́єм |
| 2 особа | хабару́єш | хабару́єте |
| 3 особа | хабару́є | хабару́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хабару́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хабарува́в | хабарува́ли |
| жін. р. | хабарува́ла |
| сер. р. | хабарува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хабарува́вши |
