| хавту́р – іменник чоловічого роду | ||
| (побори натурою) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | хавту́р | хавту́ри |
| родовий | хавту́ра | хавту́рів |
| давальний | хавту́ру, хавту́рові | хавту́рам |
| знахідний | хавту́р | хавту́ри |
| орудний | хавту́ром | хавту́рами |
| місцевий | на/у хавту́рі | на/у хавту́рах |
| кличний | хавту́ре* | хавту́ри* |
| [арх.] |