| | |
| хаотизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хаотизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хаотизу́ймо |
| 2 особа | хаотизу́й | хаотизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хаотизува́тиму | хаотизува́тимемо, хаотизува́тимем |
| 2 особа | хаотизува́тимеш | хаотизува́тимете |
| 3 особа | хаотизува́тиме | хаотизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | хаотизу́ю | хаотизу́ємо, хаотизу́єм |
| 2 особа | хаотизу́єш | хаотизу́єте |
| 3 особа | хаотизу́є | хаотизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хаотизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хаотизува́в | хаотизува́ли |
| жін. р. | хаотизува́ла |
| сер. р. | хаотизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| хаотизо́ваний |
| Безособова форма |
| хаотизо́вано |
| Дієприслівник |
| хаотизува́вши |
