| | |
| харчи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (харчувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | харчи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | харчі́мо, харчі́м |
| 2 особа | харчи́ | харчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | харчи́тиму | харчи́тимемо, харчи́тимем |
| 2 особа | харчи́тимеш | харчи́тимете |
| 3 особа | харчи́тиме | харчи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | харчу́ | харчимо́, харчи́м |
| 2 особа | харчи́ш | харчите́ |
| 3 особа | харчи́ть | харча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| харчачи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | харчи́в | харчи́ли |
| жін. р. | харчи́ла |
| сер. р. | харчи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| харчи́вши |
