| | | | |
| хомуті́вський – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | хомуті́вський | хомуті́вська | хомуті́вське | хомуті́вські |
| родовий | хомуті́вського | хомуті́вської | хомуті́вського | хомуті́вських |
| давальний | хомуті́вському | хомуті́вській | хомуті́вському | хомуті́вським |
| знахідний | хомуті́вський, хомуті́вського | хомуті́вську | хомуті́вське | хомуті́вські, хомуті́вських |
| орудний | хомуті́вським | хомуті́вською | хомуті́вським | хомуті́вськими |
| місцевий | на/у хомуті́вському, хомуті́вськім | на/у хомуті́вській | на/у хомуті́вському, хомуті́вськім | на/у хомуті́вських |
