| | |
| хоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хоті́мо, хоті́м |
| 2 особа | хоти́ | хоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хоті́тиму | хоті́тимемо, хоті́тимем |
| 2 особа | хоті́тимеш | хоті́тимете |
| 3 особа | хоті́тиме | хоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хо́чу | хо́чемо, хо́чем |
| 2 особа | хо́чеш, хоч | хо́чете, хо́чте |
| 3 особа | хо́че | хо́чуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хоті́в | хоті́ли |
| жін. р. | хоті́ла |
| сер. р. | хоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хоті́вши |
| | |
| [форми ‘хоч’, ‘хочте’ є розмовними] | | |
