| цале́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цале́вий | цале́ва | цале́ве | цале́ві |
| родовий | цале́вого | цале́вої | цале́вого | цале́вих |
| давальний | цале́вому | цале́вій | цале́вому | цале́вим |
| знахідний | цале́вий | цале́ву | цале́ве | цале́ві |
| орудний | цале́вим | цале́вою | цале́вим | цале́вими |
| місцевий | на/у цале́вому, цале́вім | на/у цале́вій | на/у цале́вому, цале́вім | на/у цале́вих |
| [діал.] | ||||