| ца́п’ячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ца́п’ячий | ца́п’яча | ца́п’яче | ца́п’ячі |
| родовий | ца́п’ячого | ца́п’ячої | ца́п’ячого | ца́п’ячих |
| давальний | ца́п’ячому | ца́п’ячій | ца́п’ячому | ца́п’ячим |
| знахідний | ца́п’ячий, ца́п’ячого | ца́п’ячу | ца́п’яче | ца́п’ячі, ца́п’ячих |
| орудний | ца́п’ячим | ца́п’ячою | ца́п’ячим | ца́п’ячими |
| місцевий | на/у ца́п’ячому, ца́п’ячім | на/у ца́п’ячій | на/у ца́п’ячому, ца́п’ячім | на/у ца́п’ячих |