цвірінькотли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цвірінькотли́вий | цвірінькотли́ва | цвірінькотли́ве | цвірінькотли́ві |
родовий | цвірінькотли́вого | цвірінькотли́вої | цвірінькотли́вого | цвірінькотли́вих |
давальний | цвірінькотли́вому | цвірінькотли́вій | цвірінькотли́вому | цвірінькотли́вим |
знахідний | цвірінькотли́вий | цвірінькотли́ву | цвірінькотли́ве | цвірінькотли́ві |
орудний | цвірінькотли́вим | цвірінькотли́вою | цвірінькотли́вим | цвірінькотли́вими |
місцевий | на/у цвірінькотли́вому, цвірінькотли́вім | на/у цвірінькотли́вій | на/у цвірінькотли́вому, цвірінькотли́вім | на/у цвірінькотли́вих |