цейтно́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цейтно́тний | цейтно́тна | цейтно́тне | цейтно́тні |
родовий | цейтно́тного | цейтно́тної | цейтно́тного | цейтно́тних |
давальний | цейтно́тному | цейтно́тній | цейтно́тному | цейтно́тним |
знахідний | цейтно́тний | цейтно́тну | цейтно́тне | цейтно́тні |
орудний | цейтно́тним | цейтно́тною | цейтно́тним | цейтно́тними |
місцевий | на/у цейтно́тному, цейтно́тнім | на/у цейтно́тній | на/у цейтно́тному, цейтно́тнім | на/у цейтно́тних |