цеме́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цеме́нтний | цеме́нтна | цеме́нтне | цеме́нтні |
родовий | цеме́нтного | цеме́нтної | цеме́нтного | цеме́нтних |
давальний | цеме́нтному | цеме́нтній | цеме́нтному | цеме́нтним |
знахідний | цеме́нтний | цеме́нтну | цеме́нтне | цеме́нтні |
орудний | цеме́нтним | цеме́нтною | цеме́нтним | цеме́нтними |
місцевий | на/у цеме́нтному, цеме́нтнім | на/у цеме́нтній | на/у цеме́нтному, цеме́нтнім | на/у цеме́нтних |