цементобето́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цементобето́нний | цементобето́нна | цементобето́нне | цементобето́нні |
родовий | цементобето́нного | цементобето́нної | цементобето́нного | цементобето́нних |
давальний | цементобето́нному | цементобето́нній | цементобето́нному | цементобето́нним |
знахідний | цементобето́нний | цементобето́нну | цементобето́нне | цементобето́нні |
орудний | цементобето́нним | цементобето́нною | цементобето́нним | цементобето́нними |
місцевий | на/у цементобето́нному, цементобето́ннім | на/у цементобето́нній | на/у цементобето́нному, цементобето́ннім | на/у цементобето́нних |