| цементі́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цементі́вний | цементі́вна | цементі́вне | цементі́вні |
| родовий | цементі́вного | цементі́вної | цементі́вного | цементі́вних |
| давальний | цементі́вному | цементі́вній | цементі́вному | цементі́вним |
| знахідний | цементі́вний, цементі́вного | цементі́вну | цементі́вне | цементі́вні, цементі́вних |
| орудний | цементі́вним | цементі́вною | цементі́вним | цементі́вними |
| місцевий | на/у цементі́вному, цементі́внім | на/у цементі́вній | на/у цементі́вному, цементі́внім | на/у цементі́вних |