цента́вр – іменник чоловічого роду, істота | ||
(кентавр) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | цента́вр | цента́ври |
родовий | цента́вра | цента́врів |
давальний | цента́врові, цента́вру | цента́врам |
знахідний | цента́вра | цента́ври, цента́врів |
орудний | цента́вром | цента́врами |
місцевий | на/у цента́врові, цента́врі | на/у цента́врах |
кличний | цента́вре | цента́ври |
[рідко] |