| | |
| централізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | централізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | централізу́ймо |
| 2 особа | централізу́й | централізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | централізува́тиму | централізува́тимемо, централізува́тимем |
| 2 особа | централізува́тимеш | централізува́тимете |
| 3 особа | централізува́тиме | централізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | централізу́ю | централізу́ємо, централізу́єм |
| 2 особа | централізу́єш | централізу́єте |
| 3 особа | централізу́є | централізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| централізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | централізува́в | централізува́ли |
| жін. р. | централізува́ла |
| сер. р. | централізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| централізо́ваний |
| Безособова форма |
| централізо́вано |
| Дієприслівник |
| централізува́вши |