| центрови́й1 – прикметник | ||||
| (від: центр) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | центрови́й | центрова́ | центрове́ | центрові́ |
| родовий | центрово́го | центрово́ї | центрово́го | центрови́х |
| давальний | центрово́му | центрові́й | центрово́му | центрови́м |
| знахідний | центрови́й, центрово́го | центрову́ | центрове́ | центрові́, центрови́х |
| орудний | центрови́м | центрово́ю | центрови́м | центрови́ми |
| місцевий | на/у центрово́му, центрові́м | на/у центрові́й | на/у центрово́му, центрові́м | на/у центрови́х |