центротя́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | центротя́жний | центротя́жна | центротя́жне | центротя́жні |
родовий | центротя́жного | центротя́жної | центротя́жного | центротя́жних |
давальний | центротя́жному | центротя́жній | центротя́жному | центротя́жним |
знахідний | центротя́жний | центротя́жну | центротя́жне | центротя́жні |
орудний | центротя́жним | центротя́жною | центротя́жним | центротя́жними |
місцевий | на/у центротя́жному, центротя́жнім | на/у центротя́жній | на/у центротя́жному, центротя́жнім | на/у центротя́жних |