церко́вницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | церко́вницький | церко́вницька | церко́вницьке | церко́вницькі |
родовий | церко́вницького | церко́вницької | церко́вницького | церко́вницьких |
давальний | церко́вницькому | церко́вницькій | церко́вницькому | церко́вницьким |
знахідний | церко́вницький, церко́вницького | церко́вницьку | церко́вницьке | церко́вницькі, церко́вницьких |
орудний | церко́вницьким | церко́вницькою | церко́вницьким | церко́вницькими |
місцевий | на/у церко́вницькому, церко́вницькім | на/у церко́вницькій | на/у церко́вницькому, церко́вницькім | на/у церко́вницьких |