| церко́вно-співо́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | церко́вно-співо́чий | церко́вно-співо́ча | церко́вно-співо́че | церко́вно-співо́чі |
| родовий | церко́вно-співо́чого | церко́вно-співо́чої | церко́вно-співо́чого | церко́вно-співо́чих |
| давальний | церко́вно-співо́чому | церко́вно-співо́чій | церко́вно-співо́чому | церко́вно-співо́чим |
| знахідний | церко́вно-співо́чий, церко́вно-співо́чого | церко́вно-співо́чу | церко́вно-співо́че | церко́вно-співо́чі, церко́вно-співо́чих |
| орудний | церко́вно-співо́чим | церко́вно-співо́чою | церко́вно-співо́чим | церко́вно-співо́чими |
| місцевий | на/у церко́вно-співо́чому, церко́вно-співо́чім | на/у церко́вно-співо́чій | на/у церко́вно-співо́чому, церко́вно-співо́чім | на/у церко́вно-співо́чих |