| церо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | церо́ваний | церо́вана | церо́ване | церо́вані |
| родовий | церо́ваного | церо́ваної | церо́ваного | церо́ваних |
| давальний | церо́ваному | церо́ваній | церо́ваному | церо́ваним |
| знахідний | церо́ваний, церо́ваного | церо́вану | церо́ване | церо́вані, церо́ваних |
| орудний | церо́ваним | церо́ваною | церо́ваним | церо́ваними |
| місцевий | на/у церо́ваному, церо́ванім | на/у церо́ваній | на/у церо́ваному, церо́ванім | на/у церо́ваних |