| циба́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | циба́тий | циба́та | циба́те | циба́ті |
| родовий | циба́того | циба́тої | циба́того | циба́тих |
| давальний | циба́тому | циба́тій | циба́тому | циба́тим |
| знахідний | циба́тий, циба́того | циба́ту | циба́те | циба́ті, циба́тих |
| орудний | циба́тим | циба́тою | циба́тим | циба́тими |
| місцевий | на/у циба́тому, циба́тім | на/у циба́тій | на/у циба́тому, циба́тім | на/у циба́тих |
| [розм.] | ||||