ци́ба – іменник жіночого роду | ||
(довга нога) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ци́ба | ци́би |
родовий | ци́би | циб |
давальний | ци́бі | ци́бам |
знахідний | ци́бу | ци́би |
орудний | ци́бою | ци́бами |
місцевий | на/у ци́бі | на/у ци́бах |
кличний | ци́бо* | ци́би* |
[діал.] |