цині́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цині́чний | цині́чна | цині́чне | цині́чні |
родовий | цині́чного | цині́чної | цині́чного | цині́чних |
давальний | цині́чному | цині́чній | цині́чному | цині́чним |
знахідний | цині́чний, цині́чного | цині́чну | цині́чне | цині́чні, цині́чних |
орудний | цині́чним | цині́чною | цині́чним | цині́чними |
місцевий | на/у цині́чному, цині́чнім | на/у цині́чній | на/у цині́чному, цині́чнім | на/у цині́чних |