| цито́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цито́ваний | цито́вана | цито́ване | цито́вані |
| родовий | цито́ваного | цито́ваної | цито́ваного | цито́ваних |
| давальний | цито́ваному | цито́ваній | цито́ваному | цито́ваним |
| знахідний | цито́ваний, цито́ваного | цито́вану | цито́ване | цито́вані, цито́ваних |
| орудний | цито́ваним | цито́ваною | цито́ваним | цито́ваними |
| місцевий | на/у цито́ваному, цито́ванім | на/у цито́ваній | на/у цито́ваному, цито́ванім | на/у цито́ваних |