| цитоембріологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цитоембріологі́чний | цитоембріологі́чна | цитоембріологі́чне | цитоембріологі́чні |
| родовий | цитоембріологі́чного | цитоембріологі́чної | цитоембріологі́чного | цитоембріологі́чних |
| давальний | цитоембріологі́чному | цитоембріологі́чній | цитоембріологі́чному | цитоембріологі́чним |
| знахідний | цитоембріологі́чний | цитоембріологі́чну | цитоембріологі́чне | цитоембріологі́чні |
| орудний | цитоембріологі́чним | цитоембріологі́чною | цитоембріологі́чним | цитоембріологі́чними |
| місцевий | на/у цитоембріологі́чному, цитоембріологі́чнім | на/у цитоембріологі́чній | на/у цитоембріологі́чному, цитоембріологі́чнім | на/у цитоембріологі́чних |