| цица́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цица́тий | цица́та | цица́те | цица́ті |
| родовий | цица́того | цица́тої | цица́того | цица́тих |
| давальний | цица́тому | цица́тій | цица́тому | цица́тим |
| знахідний | цица́тий, цица́того | цица́ту | цица́те | цица́ті, цица́тих |
| орудний | цица́тим | цица́тою | цица́тим | цица́тими |
| місцевий | на/у цица́тому, цица́тім | на/у цица́тій | на/у цица́тому, цица́тім | на/у цица́тих |