| циця́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | циця́тий | циця́та | циця́те | циця́ті |
| родовий | циця́того | циця́тої | циця́того | циця́тих |
| давальний | циця́тому | циця́тій | циця́тому | циця́тим |
| знахідний | циця́того, циця́тий | циця́ту | циця́те | циця́тих, циця́ті |
| орудний | циця́тим | циця́тою | циця́тим | циця́тими |
| місцевий | на/у циця́тому, циця́тім | на/у циця́тій | на/у циця́тому, циця́тім | на/у циця́тих |