цло́вий – прикметник | ||||
(митний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цло́вий | цло́ва | цло́ве | цло́ві |
родовий | цло́вого | цло́вої | цло́вого | цло́вих |
давальний | цло́вому | цло́вій | цло́вому | цло́вим |
знахідний | цло́вий, цло́вого | цло́ву | цло́ве | цло́ві, цло́вих |
орудний | цло́вим | цло́вою | цло́вим | цло́вими |
місцевий | на/у цло́вому, цло́вім | на/у цло́вій | на/у цло́вому, цло́вім | на/у цло́вих |
[діал.] |