| | |
| цу́питися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (тягтися, повільно йти, їхати услід за ким-, чим-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цу́питися, цу́питись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цу́пмося, цу́пмось |
| 2 особа | цу́пся | цу́птеся, цу́птесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цу́питимуся, цу́питимусь | цу́питимемося, цу́питимемось, цу́питимемся |
| 2 особа | цу́питимешся | цу́питиметеся, цу́питиметесь |
| 3 особа | цу́питиметься | цу́питимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цу́плюся, цу́плюсь | цу́пимося, цу́пимось, цу́пимся |
| 2 особа | цу́пишся | цу́питеся, цу́питесь |
| 3 особа | цу́питься | цу́пляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цу́плячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цу́пився, цу́пивсь | цу́пилися, цу́пились |
| жін. р. | цу́пилася, цу́пилась |
| сер. р. | цу́пилося, цу́пилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цу́пившись |
