| ціли́нник1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто працює на цілині) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ціли́нник | ціли́нники |
| родовий | ціли́нника | ціли́нників |
| давальний | ціли́нникові, ціли́ннику | ціли́нникам |
| знахідний | ціли́нника | ціли́нників |
| орудний | ціли́нником | ціли́нниками |
| місцевий | на/у ціли́нникові, ціли́ннику | на/у ціли́нниках |
| кличний | ціли́ннику | ціли́нники |