ціли́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ціли́тель | ціли́телі |
родовий | ціли́теля | ціли́телів |
давальний | ціли́телеві, ціли́телю | ціли́телям |
знахідний | ціли́теля | ціли́телів |
орудний | ціли́телем | ціли́телями |
місцевий | на/у ціли́телеві, ціли́телю, ціли́телі | на/у ціли́телях |
кличний | ціли́телю | ціли́телі |