| | |
| цітува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (грати в чіт-нечіт) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цітува́тися, цітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ціту́ймося, ціту́ймось |
| 2 особа | ціту́йся, ціту́йсь | ціту́йтеся, ціту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цітува́тимуся, цітува́тимусь | цітува́тимемося, цітува́тимемось, цітува́тимемся |
| 2 особа | цітува́тимешся | цітува́тиметеся, цітува́тиметесь |
| 3 особа | цітува́тиметься | цітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ціту́юся, ціту́юсь | ціту́ємося, ціту́ємось, ціту́ємся |
| 2 особа | ціту́єшся | ціту́єтеся, ціту́єтесь |
| 3 особа | ціту́ється | ціту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ціту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цітува́вся, цітува́всь | цітува́лися, цітува́лись |
| жін. р. | цітува́лася, цітува́лась |
| сер. р. | цітува́лося, цітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цітува́вшись |
