чавуномехані́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чавуномехані́чний | чавуномехані́чна | чавуномехані́чне | чавуномехані́чні |
родовий | чавуномехані́чного | чавуномехані́чної | чавуномехані́чного | чавуномехані́чних |
давальний | чавуномехані́чному | чавуномехані́чній | чавуномехані́чному | чавуномехані́чним |
знахідний | чавуномехані́чний | чавуномехані́чну | чавуномехані́чне | чавуномехані́чні |
орудний | чавуномехані́чним | чавуномехані́чною | чавуномехані́чним | чавуномехані́чними |
місцевий | на/у чавуномехані́чному, чавуномехані́чнім | на/у чавуномехані́чній | на/у чавуномехані́чному, чавуномехані́чнім | на/у чавуномехані́чних |