чарівки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чарівки́й | чарівка́ | чарівке́ | чарівкі́ |
родовий | чарівко́го | чарівко́ї | чарівко́го | чарівки́х |
давальний | чарівко́му | чарівкі́й | чарівко́му | чарівки́м |
знахідний | чарівки́й, чарівко́го | чарівку́ | чарівке́ | чарівкі́, чарівки́х |
орудний | чарівки́м | чарівко́ю | чарівки́м | чарівки́ми |
місцевий | на/у чарівко́му, чарівкі́м | на/у чарівкі́й | на/у чарівко́му, чарівкі́м | на/у чарівки́х |