часува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | часува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | часу́ймо | |
2 особа | часу́й | часу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | часува́тиму | часува́тимемо, часува́тимем |
2 особа | часува́тимеш | часува́тимете |
3 особа | часува́тиме | часува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | часу́ю | часу́ємо, часу́єм |
2 особа | часу́єш | часу́єте |
3 особа | часу́є | часу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
часу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | часува́в | часува́ли |
жін. р. | часува́ла | |
сер. р. | часува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
часува́вши |