чварува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чварува́тий | чварува́та | чварува́те | чварува́ті |
родовий | чварува́того | чварува́тої | чварува́того | чварува́тих |
давальний | чварува́тому | чварува́тій | чварува́тому | чварува́тим |
знахідний | чварува́тий | чварува́ту | чварува́те | чварува́ті |
орудний | чварува́тим | чварува́тою | чварува́тим | чварува́тими |
місцевий | на/у чварува́тому, чварува́тім | на/у чварува́тій | на/у чварува́тому, чварува́тім | на/у чварува́тих |