| чекмі́нь – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чекмі́нь | чекме́ні |
| родовий | чекме́ня | чекме́нів |
| давальний | чекме́ню, чекме́неві | чекме́ням |
| знахідний | чекмі́нь | чекме́ні |
| орудний | чекме́нем | чекме́нями |
| місцевий | на/у чекме́ні, чекме́ню | на/у чекме́нях |
| кличний | чекме́ню* | чекме́ні* |