чепе́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | чепе́ць | чіпці́ |
родовий | чіпця́ | чіпці́в |
давальний | чіпце́ві, чіпцю́ | чіпця́м |
знахідний | чепе́ць | чіпці́в |
орудний | чіпце́м | чіпця́ми |
місцевий | на/у чіпцю́, чіпці́ | на/у чіпця́х |
кличний | чіпцю́* | чіпці́* |