| чепури́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | чепури́тися, чепури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чепурі́мося, чепурі́мось, чепурі́мся | |
| 2 особа | чепури́ся, чепури́сь | чепурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чепури́тимуся, чепури́тимусь | чепури́тимемося, чепури́тимемось, чепури́тимемся |
| 2 особа | чепури́тимешся | чепури́тиметеся, чепури́тиметесь |
| 3 особа | чепури́тиметься | чепури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чепурю́ся, чепурю́сь | чепуримо́ся, чепуримо́сь, чепури́мся |
| 2 особа | чепури́шся | чепурите́ся, чепурите́сь |
| 3 особа | чепури́ться | чепуря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чепурячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чепури́вся, чепури́всь | чепури́лися, чепури́лись |
| жін. р. | чепури́лася, чепури́лась | |
| сер. р. | чепури́лося, чепури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чепури́вшись | ||