чергове́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | чергове́ць | чергівці́ |
родовий | чергівця́ | чергівці́в |
давальний | чергівце́ві, чергівцю́ | чергівця́м |
знахідний | чергівця́ | чергівці́в |
орудний | чергівце́м | чергівця́м |
місцевий | на/у чергівце́ві, чергівцю́, чергівці́ | на/у чергівця́х |
кличний | чергівцю́ | чергівці́ |