черевовіща́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | черевовіща́тель | черевовіща́телі |
родовий | черевовіща́теля | черевовіща́телів |
давальний | черевовіща́телеві, черевовіща́телю | черевовіща́телям |
знахідний | черевовіща́теля | черевовіща́телів |
орудний | черевовіща́телем | черевовіща́телями |
місцевий | на/у черевовіща́телеві, черевовіща́телю, черевовіща́телі | на/у черевовіща́телях |
кличний | черевовіща́телю | черевовіща́телі |