череїве́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | череїве́цький | череїве́цька | череїве́цьке | череїве́цькі |
родовий | череїве́цького | череїве́цької | череїве́цького | череїве́цьких |
давальний | череїве́цькому | череїве́цькій | череїве́цькому | череїве́цьким |
знахідний | череїве́цький, череїве́цького | череїве́цьку | череїве́цьке | череїве́цькі, череїве́цьких |
орудний | череїве́цьким | череїве́цькою | череїве́цьким | череїве́цькими |
місцевий | на/у череїве́цькому, череїве́цькім | на/у череїве́цькій | на/у череїве́цькому, череїве́цькім | на/у череїве́цьких |