| | |
| чинба́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чинба́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чинба́рмо |
| 2 особа | чинба́р | чинба́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чинба́ритиму | чинба́ритимемо, чинба́ритимем |
| 2 особа | чинба́ритимеш | чинба́ритимете |
| 3 особа | чинба́ритиме | чинба́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чинба́рю | чинба́римо, чинба́рим |
| 2 особа | чинба́риш | чинба́рите |
| 3 особа | чинба́рить | чинба́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чинба́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чинба́рив | чинба́рили |
| жін. р. | чинба́рила |
| сер. р. | чинба́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чинба́ривши |
