| чотирибо́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотирибо́кий | чотирибо́ка | чотирибо́ке | чотирибо́кі |
| родовий | чотирибо́кого | чотирибо́кої | чотирибо́кого | чотирибо́ких |
| давальний | чотирибо́кому | чотирибо́кій | чотирибо́кому | чотирибо́ким |
| знахідний | чотирибо́кий, чотирибо́кого | чотирибо́ку | чотирибо́ке | чотирибо́кі, чотирибо́ких |
| орудний | чотирибо́ким | чотирибо́кою | чотирибо́ким | чотирибо́кими |
| місцевий | на/у чотирибо́кому, чотирибо́кім | на/у чотирибо́кій | на/у чотирибо́кому, чотирибо́кім | на/у чотирибо́ких |