| чотиризу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотиризу́бий | чотиризу́ба | чотиризу́бе | чотиризу́бі |
| родовий | чотиризу́бого | чотиризу́бої | чотиризу́бого | чотиризу́бих |
| давальний | чотиризу́бому | чотиризу́бій | чотиризу́бому | чотиризу́бим |
| знахідний | чотиризу́бий, чотиризу́бого | чотиризу́бу | чотиризу́бе | чотиризу́бі, чотиризу́бих |
| орудний | чотиризу́бим | чотиризу́бою | чотиризу́бим | чотиризу́бими |
| місцевий | на/у чотиризу́бому, чотиризу́бім | на/у чотиризу́бій | на/у чотиризу́бому, чотиризу́бім | на/у чотиризу́бих |