| чубуча́ – іменник середнього роду | ||
| (від чубу”к – живець виноградної лози) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чубуча́ | чубуча́та |
| родовий | чубуча́ти | чубуча́т |
| давальний | чубуча́ті | чубуча́там |
| знахідний | чубуча́ | чубуча́та |
| орудний | чубуча́м | чубуча́тами |
| місцевий | на/у чубуча́ті | на/у чубуча́тах |
| кличний | чубуча́* | чубуча́та* |
| [пестл.] |