чужосі́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чужосі́льний | чужосі́льна | чужосі́льне | чужосі́льні |
родовий | чужосі́льного | чужосі́льної | чужосі́льного | чужосі́льних |
давальний | чужосі́льному | чужосі́льній | чужосі́льному | чужосі́льним |
знахідний | чужосі́льний, чужосі́льного | чужосі́льну | чужосі́льне | чужосі́льні, чужосі́льних |
орудний | чужосі́льним | чужосі́льною | чужосі́льним | чужосі́льними |
місцевий | на/у чужосі́льному, чужосі́льнім | на/у чужосі́льній | на/у чужосі́льному, чужосі́льнім | на/у чужосі́льних |
[діал.] |