чу́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чу́тний | чу́тна | чу́тне | чу́тні |
родовий | чу́тного | чу́тної | чу́тного | чу́тних |
давальний | чу́тному | чу́тній | чу́тному | чу́тним |
знахідний | чу́тний, чу́тного | чу́тну | чу́тне | чу́тні, чу́тних |
орудний | чу́тним | чу́тною | чу́тним | чу́тними |
місцевий | на/у чу́тному, чу́тнім | на/у чу́тній | на/у чу́тному, чу́тнім | на/у чу́тних |