| шаблековта́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шаблековта́ч | шаблековтачі́ |
| родовий | шаблековтача́ | шаблековтачі́в |
| давальний | шаблековтаче́ві, шаблековтачу́ | шаблековтача́м |
| знахідний | шаблековтача́ | шаблековтачі́в |
| орудний | шаблековтаче́м | шаблековтача́ми |
| місцевий | на/у шаблековтаче́ві, шаблековтачу́, шаблековтачі́ | на/у шаблековтача́х |
| кличний | шаблековта́чу | шаблековтачі́ |